Найпростіші або одноклітинні тварини

biologytest.site

Загальна характеристика

Одноклітинні тварини живуть у водоймах, краплях роси на листках рослин, у вологому ґрунті, в органах рослин, тварин і людини. Тіло найпростіших складається з цитоплазми, поверх якої міститься найтонша зовнішня мембрана, а в більшості й зі щільної оболонки. У цитоплазмі знаходяться ядро (одне, два або більше), травні і скоротливі (одна, дві або більше) вакуолі. Більшість найпростіших активно пересувається за допомогою особливих органел.

Отже, мають:

• цитоплазму, ядра, вакуолі;
• зовнішню мембрану або щільну оболонку;
• здатність до руху 🚶‍♂️ (псевдоніжки, джгутики, війки);
• дихають усією поверхнею 🫁;
• розмножуються поділом ➗;
• утворюють цисти 🛡️ при несприятливих умовах.

🦠 Підтип Саркодові-клас Корененіжки

🔸 Амеба звичайна (амеба протей) живе у придонних місцях прісних водойм. Вона не має постійної форми тіла і пересувається за допомогою мінливих виростів — несправжніх ніжок (псевдоніжок), які утворюються в результаті переливання цитоплазми.

Амеб та інших найпростіших (арцел, дифлюгій), що не мають оболонки і здатні утворювати псевдоніжки, відносять до саркодових.

🧫Пересування: рухається за допомогою псевдоніжок (несправжніх ніжок), які утворюються в результаті переливання цитоплазми. Це забезпечує повільне, але гнучке пересування.

🌬️ Дихання:

Через поверхню тіла.

🍽️ Живлення:

фагоцитоз — захоплення здобичі псевдоніжками, перетравлення у вакуолях. Амеба звичайна живиться, в основному, одноклітинними організмами, захоплюючи їх псевдоніжками. Їжа перетравлюється у травних вакуолях під впливом травного соку. При цьому складні органічні речовини їжі перетворюються у менш складні і переходять у цитоплазму (вони йдуть на утворення власних органічних речовин, що служать будівельним матеріалом і джерелом енергії). Неперетравлені рештки їжі виводяться назовні у будь-якій частині тіла.

👁️‍🗨️ Подразливість:

Реакція на світло 🌞, температуру 🌡️.

➗ Розмноження:

Поділ клітини навпіл.

🛡️ Інцистування:

Утворення цисти при несприятливих умовах.

💧Виділення:

• Залишки неперетравленої їжі виводяться назовні через будь-яке місце клітини.

• Виділення води та шкідливих речовин здійснюється скоротливою вакуолею 💦, яка періодично скорочується.

🎉 Цікавий факт:

слово «амеба» (від грец. ἀμοιβή — «зміна, мінливість») перекладається як «мінлива». Таку назву цей організм отримав через свою здатність постійно змінювати форму тіла завдяки псевдоніжкам — виростам цитоплазми, що з’являються і зникають у різних місцях клітини.

Ця властивість асоціюється з давньогрецьким богом Протеєм, морським божеством і пророком, який міг змінювати зовнішність і форму — перетворюватися на звірів, воду, вогонь чи інші об’єкти. Через цю здатність Протей став символом постійної зміни, гнучкості та непередбачуваності.

🔍 Саме тому амебу іноді поетично називають «організмом-протеєм», що підкреслює її мінливу природу — як у буквальному, так і в метафоричному сенсі.

🐚 Клас Зернястосітчасті

🪨 Фораменіфери

• Морські мешканці живуть на дні🌊.
• Мають вапнякові черепашки ⚪ СаСО3
• Саме фораменіферам зобов’язаний своїм походженням вапняк, із якого складаються Піренеї, Альпи, гори Північної Африки. Мають черепашку з вапна СаСО3

💎 Радіолярії

• Мають кремнієвий скелет. Si сіліциум
• Живуть у планктоні 🌐, корисні в палеонтології 🦴

🧬 Підтип Джгутикові

🌿 Клас Фітомастігіни (Рослинні джгутикові)

✅ Евглена Зелена

Тіло довгасте, зелене, вкрите пелікулою. Має довгий джгутик для пересування. Живе в застояній воді. Розмір — до 200 мкм.

• Зелене тіло з джгутиком 🟢🪭.
• Має пелікула, стигму, хлоропласти, скоротливу вакуолю.

☀️ Живлення:

Фотосинтез на світлі (автотроф), або органічні речовини (гетеротроф). Запасні речовини — парамілон і лейкозин.

🌬️ Дихання:

Усією поверхнею тіла.

🛡️ Циста:

При висиханні чи холоду евглена утворює захисну цисту, джгутик відпадає.

➗ Розмноження:

Утворюються дві клітини з джгутиками, вічками, вакуолями.

🔍 Цікавий факт про евглену зелену:

• Її пелікула — щільна оболонка — робить клітину схожою на тварину, бо вона дає сталу форму і рухливість (у рослин — клітинна стінка).
• Якщо евглена втрачає вічко або хлорофіли (у темряві), вона переходить на гетеротрофне живлення — як справжня тварина 🐾.

⚠️ Клас Зоомастігіни (Тваринні джгутикові)

🧬 Ряд Кінетопластиди

💤 Трипаносоми: Сонна хвороба (муха цеце) і хвороба Шагаса (тріатомовий клоп).

Трипаносоми – рід паразитичних одноклітинних найпростіших родини трипаносомові, які паразитують на різних господарях і викликають багато захворювань, серед яких Сонна хвороба і хвороба Шагаса. Природним резервуаром трипаносом в основному є ссавці, переносником – комахи.

Муха Цеце є переносником Trypanosoma brucei – збудника сонної хвороби. Триатомові клопи є переносниками Trypanosoma cruzi – збудника хвороби Чагаса.

🦠 Лямблії: група найпростіших, паразитів хребетних та деяких безхребетних, що налічує більше 100 видів. Lamblia intestinalis є паразитом людини. Захворювання виникає, коли цисти паразита потрапляють до організму людини. В кишечнику цисти розчиняються та вегетативна клітина починає розмножуватись. При лямбліозі спостерігаються дуоденіт, ентероколіт, диспепсичні розлади (нудота, печія), ураження печінки (гепатит).

🚻 Трихомонади: збудники трихомоніазу, інфекція, що передається статевим шляхом.

🦟 Лейшманії: збудники лейшманіозу, переносники — москіти

Тип Апікомплексні

Клас Споровики. Ряд кров’яні споровики

Малярійний плазмодій — це збудник малярії, одного з найнебезпечніших захворювань людини, що забрало мільйони людських життів. Переносять його від хворої людини до здорової кровососні малярійні комарі. Під час укусу зі слиною комара у кров здорової людини проникають рухливі клітини плазмодія.

🦠 Життєвий цикл малярійного плазмодія

1️⃣ Потрапляння до еритроцитів

Спочатку паразит потрапляє до клітин крові — еритроцитів. У них він живиться, росте і розмножується шляхом множинного поділу.

2️⃣ Печінкова стадія (екзоеритроцитарна шизогонія)

Розвиток починається в клітинах печінки, де формуються екзоеритроцитарні шизонти. Вони дають початок прееритроцитарній шизогонії.
Шизонти розпадаються на мерозоїти, які потрапляють у кров і заражають еритроцити.

3️⃣ Еритроцитарна шизогонія

У еритроцитах паразит проходить кілька стадій розвитку, утворює нові мерозоїти, які виходять у плазму крові та знову заражають нові клітини.
🧊 Саме в цей час у людини з’являються приступи малярії з температурою до 40–41 °C, які повторюються кожні 2–3 доби.

4️⃣ Гаметогонія (статеве розмноження)

Після кількох циклів безстатевого розмноження починається гаметогонія — утворення гаметоцитів. Вона завершується в організмі комара.

5️⃣ Спорогонія в тілі комара

Після укусу інфікованої людини гамонти потрапляють до шлунку комара. Там:

• відбувається запліднення
• утворюється зигота, яка перетворюється в ооцисту
• з ооцисти формуються нові спорозоїти 🧬

Сporозоїти мігрують у слинні залози комара. Під час укусу вони знову потрапляють до людини — цикл повторюється.

🔁 Черговість господарів:

• Людина — проміжний хазяїн (безстатеве розмноження)
• Комар — остаточний хазяїн (статеве розмноження)

🧬 Тип: Інфузорії

🌍 Місця проживання

Інфузорії мешкають у:

• Прісних водоймах 💧
• Місцях із великою кількістю органічних залишків, що розкладаються
• Часто трапляються в настоях сіна, звідки й походить назва (від грец. “infusum” — настій)

🔎 Будова

Інфузорії мають складнішу будову, ніж інші найпростіші:

• Тіло покрите віями 🪮, що забезпечують рух
• Форма тіла:
  • веретеноподібна (туфелька 👡)
  • бочкоподібна (бурсарія)
  • дзвоноподібна (трубач 📣)
• Два ядра:
  • Велике — вегетативне
  • Маленьке — генеративне
• Клітинний рот і глотка
• Навколоротова заглибина
• Порошиця — місце видалення неперетравлених решток

💦 Скоротливі вакуолі

• Вакуоля має зіркоподібну форму ⭐
• Складається з центральної порожнини та провідних каналів
• Регулює осмотичний тиск і виводить надлишок води

🧷 Спосіб життя

• Рухливі інфузорії — пересуваються за допомогою війок
• Прикріплені форми (наприклад, сувійки, трубачі) — прикріплюються до субстрату за допомогою скоротливого стебельця.

🌬️ Дихання та виділення

• У інфузорій дихання та виділення відбуваються через усю поверхню тіла, так само як у саркодових і джгутикових.
• Кисень надходить з води, а вуглекислий газ та продукти обміну виводяться назовні.

🍽️ Живлення

• Інфузорії живляться органічними рештками, бактеріями та одноклітинними водоростями.
• Їжа потрапляє в навколоротову заглибину завдяки руху війок, далі через рот і глотку в травну вакуолю, де перетравлюється.
• Неперетравлені залишки виводяться через порошицю.

💡 Цікавий факт:

Інфузорії реагують на концентрацію вуглекислого газу у воді та пливуть у той бік, де його більше. Це пов’язано з тим, що бактерії, якими вони живляться, виділяють CO₂ у процесі життєдіяльності. Таким чином, інфузорії знаходять ділянки з більшою кількістю їжі.

⚡ Подразливість (таксис)

• Інфузорії чутливі до:
  • 🌞 світла
  • 🌡️ температури
  • 💧 хімічного складу середовища
• Вони здатні рухатися:
  • до подразника — позитивний таксис
  • від подразника — негативний таксис

Ця властивість дозволяє їм уникати шкідливих умов і знаходити їжу.

🔁 Розмноження інфузорій

➗ Поділ клітини

Основний спосіб розмноження інфузорій — безстатевий поділ.
Кожна клітина ділиться надвоє, утворюючи дві дочірні клітини з повним набором органел та ядер.

🔄 Кон’югація — не розмноження, а обмін спадковою інформацією

Кон’югація (від лат. conjugatio — з’єднання) — це не розмноження, а особливий статевий процес, під час якого:

• Дві інфузорії тимчасово з’єднуються ротовими отворами.
• Відбувається обмін частинами малих ядер (мікронуклеусів).
• Макронуклеуси (великі ядра) руйнуються, а злиті мікронуклеуси формують нові макро- і мікронуклеуси.

📌 У результаті:

• Підвищується стійкість до несприятливих умов.
• Збільшується генетична мінливість.

🛡️ Цистоутворення

У разі загрози (висихання, холод, нестача їжі) інфузорія утворює цисту — щільну оболонку, у якій вона здатна тривалий час виживати.

ТЕСТИ ДЛЯ ПЕРЕВІРКИ