Функції насінини.
Насінина -високоспеціалізований орган розмноження і поширення рослин. Крім того, маючи підвищену стійкість до несприятливих зовнішніх умов, насінина забезпечує збереження рослин на зайнятій ними території в екстремальних умовах. За настання сприятливих умов (тепло, волога, повітря) насінина проростає і дає початок новій рослині.
Будова насінини.
Насінина — складний орган; умовно можна виділити такі його частини: зародок, запасаюча тканина (тканини), шкірка. У дозрілій насінині спеціальної запасаючої тканини може і не бути. У цьому випадку запасні речовини нагромаджуються у клітинах зародка, найчастіше в його сім’ядолях, перших зародкових листках.
Зародок — мініатюрна рослина з вегетативними органами: зародковим пагоном (зародкове стебло, сім’ядолі, зародкова брунька) і зародковим коренем.
Запасними речовинами у клітинах ендосперму (запасаюча тканина) або у клітинах сім’ядолей є жири, білки, вуглеводи, органічні кислоти, мінеральні сполуки. Води в дозрілій насінині дуже мало (до 12% загальної маси), а це при сповільненому обміні речовин підвищує…
Шкірка насінини (вона, звичайно, складається з декількох шарів клітин) захищає зародок від механічних ушкоджень, від проникнення мікроорганізмів та інших несприятливих впливів зовнішнього середовища.
Значення шкірки у поширенні насіння.
Підвищена стійкість шкірки до травних ферментів забезпечує збереження насіння у травній системі тварин, які поїдають соковиті плоди. Викидаючи неперетравлені залишки їжі, тварини таким чином, поширюють насіння.
Завдяки клейкій і слизуватій поверхні шкірки насінини прилипають до шерсті тварин, взуття, одягу людини, і це стає умовою поширення таких рослин. Волоски на шкірці сприяють поширенню насіння вітром (насіння верби, іван-чаю). Соковиті клітини з запасними речовинами на поверхні насінини приваблюють птахів (насіння граната, магнолії) і комах (насіння копитняка, рясту), що стають їх розповсюджувачами.
Умови проростання насіння і формування проростка. Проростання насіння можливе за наявності води, повітря (кисню) і сприятливих для росту температурних умов. Розрізняють насіння з надземним і підземним проростанням.
Надземним називають таке проростання насіння, коли у повітряне середовище виносяться сім’ядолі. Вони зеленіють і беруть участь у повітряному живленні: поглинають із повітря вуглекислий газ і утворюють у хлорофілоносних клітинах органічні речовини на основі енергії сонячного світла. Таке проростання насіння в огірків, капусти, липи, клена.
При підземному проростанні насіння сім’ядолі залишаються в ґрунті (наприклад, у пшениці, дуба, гороху, красолі).
