НЕОРГАНІКА


Властивості води
60-70% вміст води у живих організмах. Медузи 98%. Універсальним розчинником є вільна вода.

Фізичні властивості води:
- Висока питома теплоємність
- Висока теплота пароутворення
- Рухомість молекул
- Зчеплення і поверхневий натяг
- Щільність води при замерзанні
- Колоїдна структура
- Найбільша густина води при 4 градусах.
Структура води:

Молекули води між собою з’єднані водневим зв’язком. За хімічною природою він слабший за ковалентний в 15-20 разів. Міцність останнього забезпечується з’єднанням атомів за рахунок неспарених електронів. Тобто атоми, а самеоксисен (О) і гідроген (Н) в молекулі води сполучаються ковалентним зв’язком, чим і обумовлена нерозривність молекул води.
Молекула води електронейтральна, бо на її полюсах розміщені позитивні (Н) і негативні (О) заряди. Це визначає полярність води. Полярність робить воду прекрасним розчинником. Електростатичне тяжіння між полярними молекулами води й йонами сильніше, ніж між катіонами і аніонами. Гідрофільні сполуки – сполуки, що здатні розчинятися у воді (більшість солей), гідрофобні – сполуки (майже всі жири, деякі білки), які не взаємодіють з водою.
- Гідроліз – розщеплення органічних сполук з приєднанням до місця розриву іонів молекули води (Н та ОН).
- Адгезія – зчеплення молекул води між собою.
- Когезія – зчеплення молекул води з іншими молекулами.
Біологічні властивості води:
- Полярний розчинник
- Транспіраційний потік в рослинах
- Осмос
- Розширення при замерзанні
- Метаболічні функції
- Змазуючі властивості
- Терморегуляція
- Прозорість
- Сила міжмолекулярного зчеплення
- Тургор в клітинах та об’єм в клітинах
- Структурна – створює структурний прошарок між полярними кінцями білків і ліпідів у біологічних мембранах
- Субстрат у синтезі біологічних речовин
- Електродонорна – джерело електронів в фотосинтезі, та донор молекулярного кисню.
- Мінеральні речовини в клітинах знаходяться у вигляді іонів. Вони утворюють кислу або лужну реакцію середовища (H +, HPO 4 2 -, HCO 3 -, Cl -); активізують діяльність ферментів (Mn 2 +, Zn 2 +, Cu 2 +); сприяють передачі нервових імпульсів і збудженню клітини (Na +, K +); беруть участь у процесах згортання крові (Ca 2 +); входять до складу хлорофілу (Mg 2 +); гормонів тироксину (I) та інсуліну (Zn 2 +); гемоглобіну крові (Fe 2 +), кісток (Ca 2 +) і т. д.
ФУНКЦІЇ СОЛЕЙ В ОРГАНІЗМІ
- Біоелектрична, пов’язана із виникненням різниці потенціалів на поверхні мембрани (Na+/K+)
- Осмотична. Осмос – рух води через напівпроникну мембрани за градієнтом концентрації (в бік більшої концентрації)
- Структурна – йони металів входять до складу макромолекул (білків, нуклеїнових кислот, гема, хлорофілу)
- Регуляторна – йони металів, зв’язуючись з ферментами, змінюють їх активність і регулюють швидкість хімічних реакцій, деякі йони металів необхідні для дії гормонів
- Транспортна – участь деяких металів у перенесені електронів або простих молекул
- Енергетична пов’язана з використанням фосфатних аніонів в утворенні АТФ із АДФ
- Механічна – катіони Са+2 і Р, входять до складу зубів і кісток
- Синтетична – участь неорганічних іонів у синтезі складних молекул
Значення солей:
1. Різна концентрація К+ і Nа+ – різниця електричних потенціалів – передача нервових імпульсів, транспорт речовин через мембрани.
2. Са і Мg – регуляторна функція та активація багатьох ферментів.
3. CaCO3 – фораменіфери, SiO2 або SrSO4 (сульфатнокислий стронцій)- радіолярії.
4. Залишки сульфатної кислоти роблять розчинними нерозчинні сполуки – виведення сполук з клітин.




МІКРОЕЛЕМЕНТИ



ТЕСТИ ДЛЯ ПЕРЕВІРКИ:




















