Темперамент (від лат. темпераментум – належне співвідношення частин) характеризує індивіда з боку динамічних особливостей його психічної діяльності (темпу, ритму, інтенсивності психічних процесів і станів). Основні компоненти темпераменту: загальна активність індивіда, його рухливість (рухова активність) і емоційність.

Гіпократ пояснював темперамент, як особливості поведінки, переважанням в організмі одного з «життєвих соків» (чотирьох елементів): Переважання жовтої жовчі (холі, «жовч, отрута») робить людину імпульсивним, «гарячим» – холериком. Переважання лімфи (флегма, «мокрота») робить людину спокійною і повільним – флегматиком. Переважання крові (сангвіс, «кров») робить людину рухомим і веселим – сангвініком. Переважання чорної жовчі (мелена холе, «чорна жовч») робить людину сумним і боязким – меланхоліком.

Науково обґрунтував темпераменти людини І. П. Павлов. Він відкрив три властивості процесів збудження та гальмування: сила, рухливість і врівноваженість. Сила збуджувальних процесів характеризує здатність нейронів кори великого мозку до тривалого сильного збудження, а сила гальмівних процесів – здатність клітин кори до підтримування тривалого стану гальмування. Рухливість нервових процесів – це здатність кіркових нейронів швидко переходити від стану збудження до стану гальмування, та навпаки. Врівноваженість нервових процесів характеризує співвідношення процесів гальмування і збудження. В одних людей ці два процеси взаємно врівноважені, а в інших рівновага не спостерігається: переважає процес гальмування або збудження.

Отже, комбінації зазначених властивостей нервових процесів утворюють чотири основних типи вищої нервової діяльності: сильний врівноважений рухливий, сильний врівноважений інертний, сильний неврівноважений, слабкий

Перший тип нервової системи характеризується великою силою і рухливістю нервових процесів, урівноваженістю процесів збудження і гальмування. Це так званий жвавий тип, якому відповідає сангвінічний тип темпераменту. Люди з таким типом нервової системи (сангвініки) відрізняються широкими інтересами, допитливі, енергійні, з великим самовладанням і стриманістю характеру.

Другий тип нервової системи характеризується великою силою, але малою рухливістю (інертністю) нервових процесів, урівноваженістю процесів збудження і гальмування. Це спокійний тип нервової системи. Він притаманний флегматичному типу темпераменту. Люди з таким типом нервової системи (флегматики) у міру енергійні й наполегливі, їм властива постійність у звичках і прихильностях.

Третій тип нервової системи характеризується великою силою, рухливістю, але неврівноваженістю нервових процесів (переважають процеси збудження над гальмуванням). Це неврівноважений тип нервової системи. Він притаманний холеричному типу темпераменту. Люди з таким типом нервової системи (холерики) легко збуджуються, нестримані; вони енергійні, сміливі в судженнях і схильні до рішучих діянь, але іноді необачні в своїх вчинках.

Четвертий тип нервової системи характеризується слабкістю нервових процесів, їхньою нестійкістю. Він збігається з меланхолічним типом темпераменту. Люди з таким типом нервової системи (меланхоліки) характеризуються боязкістю, замкненістю, надмірною чутливістю, схильні перебільшувати труднощі. Утім вони мають тонку душевну організацію, часто виражають себе в мистецтві.