Нервова система – це система органів та структур, які здійснюють регуляцію всіх життєвих процесів організму, здійснюють інтеграцію і координацію діяльності всіх інших його систем та органів, забезпечують взаємодію, зв’язок із зовнішнім середовищем.
Класифікація нервової системи.
Існує дві основні класифікації нервової системи:
I. За топографією:
1. Центральна нервова система – Systema nervosum centrale – це спинний мозок і головний мозок.
2. Периферична нервова система – Systema nervosum periphericum – це спинномозкові нерви (31 пара) і черепні нерви (12 пар).
II. За функцією:
1. Соматична нервова система (анімальна) – Systema nervosum somaticum – виконує рухові (моторні) та чутливі (сенсорні) функції, звязує організм із зовнішнім середовищем.
2. Вегетативна нервова система (автономна) – Systema nervosum autonomicum -виконує обмінні функції, відповідає за внутрішнє середовище організму (гомеостаз). Вегетативна нервова система поділяється на дві частини: симпатичну і парасимпатичну.
| Симатична НС | Парасимпатична НС |
| Розширення зіниці | Звуження зіниці |
| Пригнічення слиновиділення | Стимулюється слиновиділення |
| Підвищує амплітуду серцевих скорочень | Зменшення амплітуди серцевих скорочень |
| Підсилює вентиляцію легень | Послаблює вентиляцію |
| Підвищує кровоносний тиск | Знижує кровоносний тиск |
| Пригнічує секрецію травних соків та жовчі | Підвищує секрецію травних соків |
Всі безумовні рефлекси за ступенем складності та вираженості реакцій організму поділяють на прості і складні.
Вроджені безумовні рефлекси можуть бути простими (звуження або розширення зіниць під дією світла, вилучання лапи при уколі, миготливий рефлекс) і більш складними.
Більш складні рефлекси називають інстинктами.
• інстинкти самозбереження: харчовий, оборонний, орієнтовний, наслідування, стадний, порядності, рефлекс боротьби з обмеженнями (рефлекс свободи), рефлекс мети, ігровий інстинкт і ін .;
• інстинкти, спрямовані на збереження роду; статевої, батьківський.
Рефлекс – реакція-відповідь організму на подразнення, що відбувається за участю нервової системи і під її контролем.
Для виникнення рефлексу необхідна наявність чутливого нервового закінчення; нервових волокон для передачі повідомлення, яке несе подразник;органа, що перетворить інформацію в реакцію; і, нарешті, м’язів і залоз для здійснення самої реакції.
Таким чином, безумовні рефлекси є видовими, природженими та відносно постійними реакціями організму на дію зовнішнього і внутрішнього середовища, що здійснюються за допомогою нервової системи. Вони проявляються однаково у кожної особини виду Людина розумна та визначають певну, чітко окреслену програму поведінки, яка забезпечує пристосування до стабільних, характерних для виду умов життя.
Природженими вони є тому, що успадковуються від батьків.
Умовний – це рефлекс, який виробляється за певних умов, а саме сукупності зовнішніх і внутрішніх факторів протягом життя людини.
Формуються умовні рефлекси на основі безумовних.
Рефлекс називають умовним, якщо він викликається стимулом, відмінним від вродженого. Це відбувається, коли другий подразник неодноразово повторюється разом із природнім стимулом.
Умовні рефлекси бувають:
– природні – рефлекторні реакції, які виробляються на зміни навколишнього середовища, і завжди супроводять появу безумовного. Наприклад, запах, вигляд їжі є природними сигналами самої їжі;
– штучні – умовні рефлекси, що виробляютьс на подразнення, які не мають до безумовнореф-лекторної реакції природного відношення. Наприклад, слиновиділення на дзвоник або на час.
Ознаки умовних рефлексів.
– набуваються протягом усього життя організму;
– неоднакові у представників одного виду;
– не мають готових рефлекторних дуг;
– вони формуються при певних умовах;
– в їх здійсненні основна роль належить корі великого мозку;
– мінливі, легко виникають і легко зникають залежно від умов, в яких знаходиться організм.
УМОВИ ДЛЯ ВИРОБЛЕННЯ УМОВНОГО РЕФЛЕКСУ
- УМОВНИЙ ПОДРАЗНИК ПОВИНЕН ПЕРЕДУВАТИ БЕЗУМОВНОМУ
- ЧАС МІЖ УМОВНИМ І БЕЗУМОВНИМ ПОДРАЗНИКОМ МАЄ БУТИ НЕ БІЛЬШЕ 30 -40 СЕКУНД
- НЕ ПОВИННО БУТИ СТОРОННІХ ПОДРАЗНИКІВ
- УМОВНИЙ ПОДРАЗНИК ПОВИНЕН БУТИ ФІЗІОЛОГІЧНО СЛАБШИМ ПОРІВНЯНО З БЕЗУМОВНИМ
- БАГАТОРАЗОВЕ ПІДКРІПЛЕННЯ УМОВНОГО ПОДРАЗНИК БЕЗУМОВНИМ
- ТВАРИНА ПОВИННА БУТИ ГОЛОДНОЮ
ВИДИ ГАЛЬМУВАННЯ УМОВНИХ РЕФЛЕКСІВ
- зовнішнє – виникає, якщо у корі великого мозку під час здійснення умовного рефлексу виникає нова, досить сильна ділянка збудження, не зв’язана з даним умовним рефлексом. Даний вид гальмування не потребує вироблення – умовний рефлекс гальмується одразу, як тільки подіє сторонній, надзвичайно сильний подразник.
- позамежове, яке проявляється при надмірному збільшенні сили або часу дії умовного подразника. При цьому умовний рефлекс різко послаблюється, або повністю зникає. Позамежове гальмування захищає нервові клітини від виснаження. У школярів позамежове гальмування спостерігається тоді, коли вчитель пояснює навчальний матеріал надто гучним голосом.
- згасаюче– виникає у тому випадку, коли умовний подразник багато разів не підкріплюється безумовним. Згасанням можна пояснити неміцність знань навчального матеріалу, якщо він не закріплювався повторенням, тимчасову втрату навички гри на музичному інструменті. Згасання лежить в основі забування. У дітей згасаюче гальмування відбувається повільно, тому їх важко відучити від шкідливих звичок;
- запізнювальне – воно розвивається, якщо безумовний подразник давати з запізненням після умовного. Наприклад, якщо після багаторазового повторення вмикання дзвонику їжу давати не через 1-5сек., а через 2-3хв., то і слина буде виділятися через 2-3хв.
- умовне гальмо – якщо у собаки виробити слиновидільний умовний рефлекс на свисток, то свисток викликатиме виділення слини, а комбінація свисток-світло – ні, оскільки ця комбінація двох подразників не підкріплюватиметься годуванням. У даному випадку світло виступає умовним гальмом.
