- ДВОБІЧНА СИМЕТРІЯ
- ПЕРВИННА ПОРОЖНИНА ТІЛА
- РОЗДІЛЬНОСТАТЕВІ
Круглі черви мають нечленисте, зазвичай довге веретеноподібне тіло, кругле у поперечному перерізі. На поверхні шкіри є щільне неклітинне утворення — кутикула. У цих червів вперше з’являється порожнина тіла (первинна порожнина тіла), що утворилася в результаті руйнування клітин основної тканини між стінкою тіла і внутрішніми органами. Мускулатура круглих червів складається з шару поздовжніх волокон, тому вони можуть лише згинатися. Кишечник круглих червів наскрізний і складається з трьох відділів: переднього, середнього і заднього, що закінчується анальним отвором. Ротовий отвір міститься на черевному боці переднього кінця тіла. Основним органом виділення є шийна залоза — масивна клітина, що міститься біля переднього кінця тіла й має протоку, яка відкривається назовні видільною порою на черевному боці позаду рота. Кровоносної та дихальної систем немає. Нервова система представлена навкологлотковим нервовим кільцем та поздовжніми нервовими стовбурами. Більшість видів роздільностатеві. Розмноження тільки статеве. Розвиток прямий, рідше з перетворенням. Відсутня здатність до регенерації.
Клас Нематоди, або власне круглі черви. Більшість нематод — вільноживучі тварини, що живуть у вузьких капілярних проміжках між часточками ґрунту, піску, мулу на дні водойм або на суші, й лише близько 7 тис. видів (приблизно третина відомих) — паразити рослин і тварин. У прісних водоймах України знайдене понад 300 видів, у Чорному та Азовському морях — близько 200; у хребетних тварин зареєстровано 561 вид паразитичних нематод.
Рослинні нематоди живуть на коренях цибулі, часнику, квасолі та на деяких інших городніх рослинах (цибульна нематода), у підземних пагонах картоплі (стеблова нематода), у різних органах суниці (сунична нематода). Розміри їхнього тіла коливаються від мікроскопічних до 1 м і більше. До гігантських видів належить паразитична нематода кашалотів, довжина якої близько 8 м.
Нематоди колючим ротовим апаратом проколюють тканини рослин, вводять у них речовини, що розчиняють вміст рослинних клітин. Речовини, що розчинилися, вони всмоктують за допомогою розширеної частини стравоходу, мускулисті стінки якого діють як насос. Їжа перетравлюється в кишечнику. Багато нематод живуть у ґрунті, живляться різними рослинними рештками і відіграють певну роль у ґрунтоутворенні. Нематоди ( паразити тварин і людини) — живуть в організмі хазяїна. До них відносяться аскариди (людська, кінська, свиняча), гострики, трихінели, ришти, волосоголовці.
АСКАРИДА ЛЮДСЬКА. Статевозрілі самці й самки аскариди живуть у тонкому кишечнику людини. Веретеноподібне тіло самок досягає 40 см завдовжки (самці дещо менші — 12-25 см). Живляться аскариди напівперетравленою їжею. Запліднені самки відкладають яйця (близько 200 за добу), що під час випорожнення виходять назовні. У вологому ґрунті в яйцях розвиваються рухливі личинки. Яйця аскарид мають товсту оболонку, тому легко витримують висихання та інші несприятливі умови. Вони розносяться з пилом, водою або за допомогою мух і потрапляють на харчові продукти. У кишечнику людини, куди яйця надходять разом з їжею або водою, з них виходять личинки, які пробуравлюють стінки кишки й опиняються у кров’яному руслі. З кров’ю вони мігрують до печінки, серця і до легень. Руйнуючи стінки легеневих капілярів, личинки виходять в альвеоли, а звідти по дихальних шляхах мігрують через гортань у травну систему, де й розвиваються в дорослих самців і самок. Під час такої міграції по тілу людини, що триває близько 2,5 місяців, личинки линяють і ростуть. Аскариди викликають у людини загальну інтоксикацію організму продуктами обміну паразита, а також розлади функцій кишечника, СПОСТЕРІГАЄТЬСЯ АСКАРИДОЗНИЙ КАШЕЛЬ. Спостерігається зниження апетиту, гострі болі в животі, порушення сну, недокрів’я, завороти та непрохідність кишок тощо.
Широковідомий гострик — паразит людини, який живе здебільшого в товстій кишці дітей. Довжина дорослих самок становить 9-12 мм, а самців — 3-5 мм. Самка відкладає яйця на шкіру біля анального отвору, що викликає сверблячку. При почісуванні дітьми сверблячого місця яйця попадають під їхні нігті, а потім у рот. Відбувається самозараження новими порціями яєць. Протягом життя самка гострика відкладає 5-17 тис. яєць. Дорослі трихінели (довжина тіла самок близько 4 мм) живуть у просвіті тонкого кишечника, а мікроскопічні личинки проникають у м’язи, де вони ростуть, скручуються у спіраль і, утворивши навколо себе капсулу, переходять у стан спокою. Джерело зараження людини — м’ясо тварин, особливо свиней, що заражуються трихінелою, живлячись дрібними ссавцями, наприклад, пацюками
