Суть явища полягає в тому, що при вивченні спадкової мінливості у близьких груп рослин були виявлені подібні алельні форми, які повторювались у різних видів (наприклад, вузли соломини злаків з антоціановим забарвленням або без, колосся з остюком або без і т. п.). Наявність такої повторюваності давало можливість передбачати наявність ще не виявлених алелей, важливих з точки зору селекційної роботи. Пошук рослин з такими алелями проводився в експедиціях в передбачувані центри походження культурних рослин. Слід пам’ятати, що в ті роки штучна індукція мутагенезу хімічними речовинами або впливом іонізуючих випромінювань ще не була відома, і пошук необхідних алелей доводилося проводити в природних популяціях.

«Види і роди, генетично близькі, характеризуються подібними рядами спадкової мінливості з такою правильністю, що, знаючи ряд форм у межах одного виду, можна передбачити знаходження паралельних форм у інших видів і родів»