Фотоперіодизм – (від фото … і грец. periodos – кругообертання, чергування ), реакція організмів на добовий ритм освітлення, тобто на співвідношення світлого (довжина дня) і темного (довжина ночі) періодів доби, що виражається в зміні процесів росту і розвитку. ФОТОПЕРІОДИЗМ властивий рослинам і тваринам. Це – пристосувальна реакція до комплексу сезонних змін зовнішніх умов.

Одним з проявів фотоперіодизму є фотоперіодична реакція зацвітання. Залежно від реакції на довжину дня, що прискорює зацвітання, рослини діляться на довгого дня (молодило, блекота, хлібні злаки та ін), короткого дня (тютюн, рис, просо , соя , конопля та ін) і нейтральні (гречка , горох та ін . ). Органи сприйняття фотоперіоду – листя. У різних органах рослин утворюються фітогормони, що впливають на цвітіння, утворення бульб, цибулин, коренеплодів і т. д. і на фізіологічні процеси (напр, перехід до спокою, посухостійкість). Використовуючи фотоперіодизм, можна регулювати процеси росту і розвитку рослин, зокрема цвітіння, що застосовується в селекції.

РОСЛИНИ “КОРОТКОГО ДНЯ“

НЕ зацвітають до тих пір, поки день не стане коротше 12 годин. Це рослини, які походять із тропіків та субтропіків. Опинившись в зоні, де влітку світловий день понад 17 годин, рослини починають рясно рости, що шкодить цвітінню.

РОСЛИНИ “ДОВГОГО ДНЯ”

Зацвітають, коли день стає довше 12 годин. Довгоденні рослини поширені в осн. в помірних і приполярних широтах, короткоденні – в областях ближче до субтропіків.

У тварин фотоперіодизм контролює наступ і припинення шлюбного періоду, плодючість, осінні та весняні линьки, перехід до зимової сплячки, міграції та перельоти. Він генетично обумовлений і пов’язаний з біологічними ритмами (циркадні ритми-від лат. circa – близько, кругом і лат. dies – день- циклічні коливання інтенсивності різних біологічних процесів, пов’язані зі зміною дня і ночі). Хоча біохімічні і фізіологічні основи фотоперіодизму багато в чому незрозумілі, очевидно, що у формуванні фотоперіодичних реакцій беруть участь нервові і гормональні механізми.

ТВАРИНИ

РУХИ РОСЛИН

ТАКСИСИ. Переміщення всього організму в просторі під впливом однобічно діючих факторів (подразників) називається таксисом. Цей тип руху характерний для одноклітиних джгутикових (монадних) водоростей, для гамет і зооспор водоростей, для сперматозоїдів мохів, плаунів, хвощів і папоротей.

ТРОПІЗМИ. Ростові вигини органів рослин під впливом однобічного освітлення називають фототропізмом. При позитивному фототропізмі сприймається не напрямок світла, а різниця в кількості світла між тіньовою і освітленою сторонами органу. Негативний фототропізм спостерігається біля кореня деяких рослин, у ризоїдів печеночників і заростків папороті (напрямок освітлення).

НАСТІЇ. Настії – оборотні рухи (вигини) органів рослин у відповідь на зміну дифузнодіючих факторів зовнішнього середовища (наприклад, відкривання і закривання квіток при зміні дня і ночі). Спрямованість настичних рухів залежить від структури самого органу. Це більш досконала форма рухів, ніж тропізми. У деяких рослин настії відбуваються в результаті нерівномірного росту клітин- розтягненням (інтенсивність освітлення-різкий контраст, день-ніч).

НУТАЦІЇ. (від лат. Nutatio – коливання, хитання) – кругові або коливальні рухи органів рослин, у ряді випадків мають ендогенний (автономний) характер. Так, зростаючий пагін здійснює хитання, в результаті чого його верхівка коливається щодо поздовжньої осі.