Безперервний рух крові по замкнутій системі судин називається кровообігом. Процес кровообігу забезпечується завдяки діяльності кровоносної (серцево-судинної) системи, до якої входять серце і кровоносні судини з рідкою тканиною — кров’ю. За виконуваними функціями кровоносні судини поділяють на артерії, вени і капіляри.
ВЕНОЗНА КРОВ НАСИЧЕНА ВУГЛЕКИСЛИМ ГАЗОМ СО2, АРТЕРІАЛЬНА КРОВ НАСИЧЕНА КИСНЕМ О2
Артерії — це судини, по яких кров тече від серця до органів і тканин тіла. Стінки артерій містять багато м’язових клітин, вони дуже міцні і еластичні. Це дозволяє їм витримувати тиск крові, яка виштовхується із серця. Від серця відходять великі артерії, найбільша з них називається аортою. В міру віддалення від серця артерії розгалужуються. Дрібні артерії розпадаються на капіляри.
Вени — це судини, по яких кров тече до серця. Тиск крові у венах невеликий. Стінки вен містять мало м’язових волокон; вони менш пружні, ніж стінки артерій, і більш розтяжні.
Капіляри — це дрібні кровоносні і лімфатичні судини, що утворюють густу сітку, яка пронизує органи і тканини тіла.
Стінки капілярів одношарові. Через них відбувається обмін рідинами, поживними речовинами і газами між кров’ю і тканинами. З капілярів кров збирається у вени.
Рух крові відбувається по двох замкнутих системах кровоносних судин — великому і малому колах кровообігу.
Велике коло кровообігу — це шлях крові від лівого шлуночка до правого передсердя. При скороченні лівого шлуночка артеріальна кров, збагачена киснем, викидається в аорту і через систему артерій і капілярів надходить в різні ділянки тіла. Протікаючи через капіляри великого кола кровообігу, кров віддає тканинам кисень і приєднує вуглекислий газ, перетворюючись з артеріальної у венозну, збіднену киснем. Капіляри поступово зливаються у венозні судини. Найбільші
з них — верхня і нижня порожнисті вени — впадають у праве передсердя, з якого венозна кров потрапляє в правий шлуночок і направляється по малому колу кровообігу.
Мале коло кровообігу — це шлях крові від правого шлуночка до лівого передсердя. При скороченні правого шлуночка венозна кров надходить у легеневу артерію, що розгалужується в легенях на густу сітку капілярів, які обплітають легеневі пухирці. Проходячи через капіляри легень, венозна кров насичується киснем і перетворюється в артеріальну. Збагачена киснем кров по легеневих венах поступає в ліве передсердя, а звідти — в лівий шлуночок. Таким чином, у малому колі кровообігу легеневі артерії несуть венозну кров, а легеневі вени — артеріальну. (У цьому відношенні мале коло є винятком: в інших
венах організму тече венозна, а в артеріях — артеріальна кров.)
Оскільки правий і лівий шлуночки нагнітають кров у судини одночасно, вона рухається відразу по обох колах кровообігу. Цим забезпечується нормальна робота серцево-судинної системи.
Органи і тканини нашого тіла пронизані не тільки кровоносними, але й лімфатичними судинами, що містять лімфу — прозору рідину, багату лімфоцитами. Завдяки скороченням стінок лімфатичних судин і клапанам лімфа рухається в одному напрямку: капіляри → грудна протока → великі вени шиї. За ходом лімфатичних судин у різних відділах тіла знаходяться спеціальні утворення — лімфатичні вузли, в яких утворюються лімфоцити.
Функція лімфатичної системи полягає у поверненні білків, води і солей із тканин у кров; крім того, вона бере участь у процесі травлення (всмоктування з кишечнику жирів), в імунних реакціях організму.
БУДОВА І РОБОТА СЕРЦЯ. Серце людини розташоване в грудній клітці. Це чотирикамерний порожнистий м’язовий орган,
що безперервно працює протягом усього життя. Серце складається із трьох шарів: епікард (зовнішній), міокард (середній), ендокард (внутрішній). Серце міститься у навколосерцевій сумці-перикарді. Серце розділене суцільною перегородкою на дві не сполучені одна з одною половини — праву і ліву. У свою чергу, кожна з них розділена на два відділи: у верхній частині розташовується передсердя, у нижній — шлуночок.
У праве передсердя впадають верхня і нижня порожнисті вени — дві найбільші вени, по яких у серце надходить венозна кров з усіх частин тіла. У ліве передсердя впадають чотири легеневі вени, по яких надходить артеріальна кров з легень. Кожне передсердя з’єднане з відповідним шлуночком отвором, по краях якого розташовуються стулкові клапани, що забезпечують рух крові тільки в одному напрямку — з передсердь у шлуночки. Між правим передсердям і шлуночком тристулковий клапан, між лівими – митральний, двостулковий клапан. Клапани є похідними ендокарду, внутрішнього шару серця. Півмісяцеві (кишенькові) клапани розташовані один – на виході аорти (з лівого шлуночка), а другий на виході легеневої артерії (з правого шлуночка). Ці клапани не пропускають кров назад із судин після розслаблення шлуночків.
Отже, кров рухається в одному напрямку. Від правого шлуночка відходить легенева артерія, по якій венозна кров поступає в легені. З лівого шлуночка виходить аорта, що несе артеріальну кров до всіх органів і частин тіла.
Передсердя і шлуночки скорочуються і розслаблюються ритмічно у строго визначеній послідовності. Скорочення передсердь, скорочення шлуночків і загальне розслаблення серця складають ерцевий цикл. Становить 0,8 с. Він починається зі скорочення передсердь, під час якого шлуночки серця розслаблені, стулкові клапани відкриті, півмісяцеві клапани закриті. В результаті скорочення передсердь кров, що міститься в них, надходить у шлуночки.
Скорочення передсердь змінюється їхнім розслабленням; потім починається скорочення шлуночків, на початку якого півмісяцеві і стулкові клапани залишаються закритими. В міру скорочення шлуночків тиск всередині них підвищується і стає більшим порівняно з рівнем тиску в порожнинах передсердь; у результаті кров спрямовується в бік передсердь. Одночасно з цим півмісяцеві клапани відкриваються і кров поступає в аорту і легеневу артерію. Як тільки кров виштовхується з серця в судини, починається розслаблення шлуночків і, водночас, процес загального розслаблення серця. У цей період всі клапани залишаються закритими, кров вільно поступає з вен у передсердя. Однак, як тільки тиск у шлуночках стає трохи меншим тиску крові, що зібралася в передсердях, стулкові клапани знову відчиняються, пропускаючи кров у шлуночки. Потім усі фази руху крові в серці повторюються.
Серце може мимовільно ритмічно скорочуватися. Така здатність ритмічно скорочуватися без зовнішніх подразників під впливом імпульсів, що виникають у ньому самому, називається автоматією серця. Головний центр утворення автоматичних імпульсів – м’язові клітини, розташовані у правому передсерді. Робота серця перебуває під постійним контролем центральної нервової системи. Через рецептори, розташовані всередині порожнин самого серця і в стінках великих кровоносних судин, інформація про коливання тиску в серці і судинах і т. д. передається в центри, розташовані в довгастому і спинному мозку, звідти по нервових волокнах до серця йдуть зворотні команди. Існують два типи нервових впливів на серце: одні з них знижують частоту скорочень серця, інші — збільшують її. Нервові імпульси, що послаблюють роботу серця, передаються парасимпатичними нервами (блукаючим), а ті, що підсилюють його роботу — симпатичними.
Робота серця змінюється зі зміною умов зовнішнього середовища і стану самого організму. Поряд із нервовими впливами існує механізм гуморальної регуляції серцевої діяльності — за допомогою хімічних речовин, що постійно надходять у кров. Речовиною, що гальмує роботу серця, є ацетилхолін; адреналін, навпаки, підсилює роботу серця. Збільшення в крові вмісту солей калію пригнічує, а кальцію — підсилює роботу серця.
ВІДКРИЙ ТАБЛИЦЮ У НОВІЙ ВКЛАДЦІ
ТИСК КРОВІ В СУДИНАХ. Рух крові по серцево-судинній системі зумовлений тиском крові всередині кровоносних судин. Кров’яний тиск створюється завдяки скороченням серця і опору, що створює тиск крові на стінки кровоносних судин. Найвищий тиск — в аорті. Тиск в аорті в момент скорочення шлуночків називається максимальним артеріальним тиском. Під час розслаблення шлуночків тиск в аорті називається мінімальним артеріальним тиском. При проходженні крові великими і середніми артеріями тиск знижується. Найнижчий кров’яний тиск у дрібних артеріях і капілярах. Рівень тиску залежить від кількості крові, що циркулює судинами. Постійний рівень кров’яного тиску підтримується за рахунок механізму саморегуляції. Так, у випадку крововтрати організм може швидко збільшувати об’єм крові, що циркулює, у результаті додаткового надходження в кровоносну систему крові з так званих кров’яних депо — селезінки, печінки, шкіри. Як тільки кров’яний тиск починає зростати або падати, від рецепторів, розташованих у стінках великих артерій і вен, у нервову систему поступає відповідна інформація. З нервових центрів, що керують роботою серця і судин, до серця йдуть імпульси, що призводять або до зменшення частоти і сили його скорочень, або до посилення роботи серця. До артерій надходять нервові імпульси, що збільшують або зменшують просвіт судин.
РУХ КРОВІ ПО СУДИНАХ. У кровоносній системі рух крові безперервний. Швидкість її руху по судинах різна. З найбільшою швидкістю кров рухається в аорті. У капілярах швидкість руху крові у сотні разів менша. Це сприяє повноцінному обміну речовин і газів між тканинами і кров’ю. У венах швидкість руху крові знову зростає. Вени, розташовані під шкірою, мають здатність ритмічно скорочуватися, що сприяє просуванню крові по судині. У венах, що лежать глибше, рух крові забезпечується завдяки скороченням скелетних м’язів, що оточують більшість вен. Стінки всіх кровоносних судин, за винятком капілярів, містять гладенькі м’язи і забезпечені нервами двох видів: судинозвужувальними і судинорозширювальними. Під дією нервових імпульсів судинозвужувальних нервів гладенькі м’язи скорочуються, що зменшує просвіт артерій і призводить до зниження кровопостачання органа. Навпаки, під впливом нервових імпульсів, що проходять по судинорозширювальних нервах, просвіт артерій збільшується, і, відповідно, підсилюється приплив крові до органа. Просвіт судин регулюється також різними речовинами, що знаходяться у крові (кальцій, калій, адреналін, ацетилхолін).
ЗАДАЧА. У людини в нормі серцевий цикл складає 0.8 с. У людини, перед стрибком з парашутом 0.6 с. Яка частота пульсу у людини, що готується до стрибка?
ВІДПОВІДЬ: У хвилині 60 с. отже, поділивши 60:0.8=75 ударів на хвилину, відповідно, 60:0.6=100 ударів на хвилину.
ТЕСТИ ДЛЯ ПЕРЕВІРКИ
1. Середній шар серця:
2. Навколосерцева сумка:
3. Внутрішній шар серця:
4. Двостулковий клапан розташований:
5. Тристулковий клапан розміщений:
6. По якій судині тече артеріальна кров:
7. Які структури серця забезпечують правильний напрям руху крові?
Please select 2 correct answers
Вообще класс! Некоторые пункты реально
очень любопытные! Я рад, что вы пишете такие вырезки, а также остальная частьсайта реально хороша.
Chsck out my web blog :: источник