🧵 РІДКА СПОЛУЧНА ТКАНИНА: КРОВ І ЛІМФА  

Рідка сполучна тканина, до якої належить кров і лімфа, є важливою частиною внутрішнього середовища організму.

Структура і функції крові:

🩸 Склад: плазма + формені елементи (еритроцити, тромбоцити, лейкоцити)
🩸 Функції: транспортна, захисна, гомеостатична

Плазма крові:

💧 Плазма крові — рідка частина крові

🔬 Це колоїдна система, яка забезпечує обмін речовин і транспорт біологічних сполук.

📊 Склад плазми:

• 💦 Вода: 90–93%
• 🧪 7–10% суха речовина:
  • 🧬 Білки: 6,6–8,5% — альбуміни, глобуліни, фібриноген
  • 🌿 Інші речовини: 1,5–3,5% — жири, вуглеводи, мінерали

⚗️ Білки плазми:

• 🟡 Альбуміни — підтримують онкотичний тиск
• 🟣 Глобуліни — імунні функції
• 🧵 Фібриноген — бере участь у згортанні крові

🧬 Виробляються в печінці.
Фібриноген → фібрин (при активації) → сітка для тромбу

🧪 Органічні та мінеральні речовини:

• 💊 Натрій, калій, кальцій, магній, хлор, фосфор, йод, цинк
• 🧫 Продукти обміну: сечовина, сечова кислота, креатинін
  → виводяться через нирки та частково шкіру
• 🧬 Продукти обміну: сечовина, креатинін, сечова кислота

Формені елементи крові:

До формених елементів крові належать еритроцити, тромбоцити і лейкоцити. З них лише лейкоцити є справжніми клітинами. Еритроцити та тромбоцити – це неклітинні структури живої матерії.

❤️ Еритроцити

🔴 Найбільша кількість
🔴 Немають ядра, вміщують гемоглобін
🔴 Форма: двояковгнутий диск
🔴 Функції: дихальна, транспортна

🔢 Кількість еритроцитів у крові людини:

• У чоловіків:
  🔴 4,5 – 5,5 млн в 1 мм³ крові
• У жінок:
  🔴 4,0 – 5,0 млн в 1 мм³ крові
• У новонароджених:
  🔴 до 6,5 млн в 1 мм³ крові (фізіологічна особливість)

📌 Кількість еритроцитів залежить від:

• фізичного навантаження, гіпоксії (зростає)
• висоти над рівнем моря (гірська хвороба)
• зневоднення (зростає)
• анемій (зменшується)

❤️ Еритроцити – червоні кров’яні тільця – найбільш чисельні формені елементи крові. У людини вони являють собою постклітинні структури, що втратили в процесі розвитку ядро і майже всі органели. Молоді еритроцити називаються ретикулоцитами. Еритроцити утворюються у червоному кістковому мозку, період їхнього життя становить 100-120 діб. Вони утилізуються макрофагами селезінки і (в меншій мірі) печінки та червоного кісткового мозку.

🔬 Під світловим мікроскопом у мазках крові еритроцити мають вигляд безструктурних округлих дисків, що забарвлюються оксифільно. Їх цитоплазма містить гемоглобін — складний білок, побудований з:

• 🧬 білкової частини — глобіну
• 🧲 небілкової групи — гему, що містить залізо

🎨 Гемоглобін — пігмент, який надає крові червоного кольору.

Види гемоглобіну:

🔄 Нестійкі сполуки (фізіологічні):

• 🧪 Еритроцит + кисень → Оксигемоглобін
• 🧪 Еритроцит + вуглекислий газ → Карбогемоглобін

⚠️ Стійкі сполуки (патогенні):

☠️ Еритроцит + отруйні речовини → Метгемоглобін

☠️ Еритроцит + чадний газ → Карбоксигемоглобін

Гірська хвороба (горняшка, горнячка) — це хвороба, яка розвивається в процесі тривало перебування людини на великих висотах, що викликає кисневе голодування організму (гіпоксію). Горняшка є наслідком тривалого кисневого голодування. У міру підйому в гори в повітрі зменшується вміст кисню і поступово починається кисневе голодування організму (гіпоксія). На 4000 метрів вміст кисню в повітрі знижується майже на 50%, що провокує активний розвиток гіпоксії і гірської хвороби.

📏 Середній діаметр еритроцита: 7,1–7,9 мкм
📉 Старіння → зменшення розмірів

🔍 Види за розміром:

• Мікроцити — < 6 мкм
• Макроцити — > 8 мкм
• Анізоцитоз — понад 25% макро- і мікроцитів

🔄 Види за формою (пойкілоцити):

• 🔵 Сфероцити — кулясті
• ⚪ Планоцити — плоскі
• 🟣 Ехіноцити — з шипами

🟣 Тромбоцити:

🟪 Невеличкі, без’ядерні тільця
🟪 Утворюються з мегакаріоцитів
🟪 Функції: участь у зсіданні крові, зміцнення судин

🟣 Тромбоцити (кров’яні пластинки) – без’ядерні дрібні тільця округлої, овальної, веретеноподібної форми. Це постклітинні структури, які утворились внаслідок фрагментації цитоплазми гігантських клітин кісткового мозку – мегакаріоцитів.

🟣 Будова та особливості тромбоцитів

📆 Тривалість життя: 5–8 днів

🧲 Здатність до агрегації:
Завдяки властивості злипатися, тромбоцити часто спостерігаються в мазках групами.

🔬 Будова пластинки:

• 🔹 Плазмолема — оболонка тромбоцита
• 🔸 Гіаломер — світла периферійна зона, містить мікротрубочки для збереження форми
• 🔸 Грануломер — темні зернятка в центрі (базофільні включення)

🧷 Псевдоподії («вусики»):
Випинання оболонки, якими тромбоцити зчіплюються під час згортання крові.

🩸 Згортання крові — захисний механізм

🔬 Зсідання крові– це складний ферментативний процес, під час якого розчинний білок плазми фібриноген перетворюється на нерозчинний білок фібрин. У процесі зсідання крові виділяють три основні етапи.

🔄 Три етапи згортання крові:

1️⃣ Руйнування тромбоцитів
🟣 Пошкодження судини → тромбоцити вивільняють тромбопластин

2️⃣ Активація протромбіну
🧪 Тромбопластин + Са²⁺ → перетворює протромбін (неактивний білок) на тромбін
📍 Протромбін синтезується в печінці, потребує вітаміну K

3️⃣ Утворення фібрину
🧵 Тромбін перетворює фібриноген → фібрин
🕸️ Фібрин утворює сітку, в якій затримуються клітини крові → тромб
⏱️ Через 5–10 хв після травми судина закривається згустком

📌 Умови для згортання крові:

• Білки плазми (протромбін, фібриноген)
• Іони кальцію (Ca²⁺)
• Вітамін K

⚠️ За нестачі хоча б одного з цих компонентів згортання не відбувається, що може бути небезпечним для життя.

⚪ Лейкоцити:

⚪ Справжні ядерні клітини
⚪ Функція: захисна (фагоцитоз, імунітет)

Види:

• 🧫 Гранулоцити: нейтрофіли, базофіли, еозинофіли
• 🧫 Аграулоцити: моноцити, лімфоцити

 🧪 Лейкоцити — білі кров’яні справжні клітини які мають ядро і здатні до активного поділу.

🦠 Лейкоцити — це група різноманітних за формою й функцією клітин крові, які захищають організм від чужорідних агентів.

🔬 Загальні ознаки:

• ⚪ Мають ядро, сферична форма
• ⏳ Живуть від кількох днів до кількох років
• 🧭 Здатні до активного руху завдяки псевдоподіям
• 🧪 Функції: фагоцитоз, вироблення імунних тіл, участь у запаленні

🧬 Класифікація лейкоцитів

1️⃣ Гранулоцити (зернисті):

Характеризуються специфічними гранулами в цитоплазмі та сегментованим ядром.

🔹 Нейтрофіли:

• 🔥 Найбільш численні
• 🦠 Фагоцитують бактерії та дрібні частинки
• 🔁 Живуть у крові 6–10 год, у тканинах — 1–2 доби
• 🧠 Названі І.І. Мечниковим «мікрофагами»

🔹 Еозинофіли:

• 🐛 Знешкоджують паразитів
• 🌸 Участь в алергічних реакціях
• 📍 Живуть 3–8 год у крові, далі — в тканинах (шкіра, слизові)

🔹 Базофіли:

• 📉 Найменш численні
• 🧪 Виділяють гістамін і гепарин
• 🧬 Регулюють згортання крові та алергію

2️⃣ Агранулоцити (незернисті):

Не містять специфічних гранул. Ядро округле або бобоподібне.

🟣 Моноцити:

• 🔍 Найбільші лейкоцити
• 🔄 У тканинах перетворюються на макрофаги
• 🛡️ Функції:
  • фагоцитоз загиблих/старих клітин
  • участь у неспецифічному й специфічному захисті

🟢 Лімфоцити:

• 🔬 Основні клітини імунітету
• 💧 Багато в лімфі
• ⏳ Живуть від кількох годин до багатьох років

📌 Типи лімфоцитів:

• Т-лімфоцити:
  • Т-кілери — знищують інфіковані/пухлинні клітини
  • Т-хелпери та Т-супресори — регулюють імунну відповідь
• В-лімфоцити:
  • Перетворюються у плазмоцити — продукують антитіла
  • Утворюють клітини пам’яті

📚 Підсумок: Лейкоцити — ключові гравці імунної системи. Завдяки рухливості, ферментам і здатності до фагоцитозу, вони захищають організм на клітинному рівні.

🩸 Групи крові та резус-фактор

🧬 Група крові — це система антигенів на поверхні еритроцитів. Вона визначається спадково й важлива при переливанні.

🔢 Система AB0:

• 🔴 I (0): немає аглютиногенів, є аглютиніни α і β
• 🔴 II (A): аглютиноген A, аглютинін β
• 🔴 III (B): аглютиноген B, аглютинін α
• 🔴 IV (AB): аглютиногени A і B, немає аглютинінів

📌 ABO-групу відкрили Ландштайнер і Янський (1900–1902 рр.)🧬 Система AB0 (найважливіша):

Група	Аглютиногени (на еритроцитах)	Аглютиніни (у плазмі)
I (0)	—	α, β
II (A)	A	β
III (B)	B	α
IV (AB)	A, B	—

🧪 Rh-фактор (резус):

• ➕ Rh+ — наявність антигену D
• ➖ Rh– — його відсутність
• ⚠️ Несумісність Rh при вагітності може викликати резус-конфлікт

🧬 Успадкування:

• I, II, III групи — домінантно-рецесивно
• IV група — кодомінантне успадкування (A + B = AB)

🧠 Цікавий факт: Бомбейський феномен (Oh)

• 🧬 Люди з генотипом hh не синтезують аглютиногени A і B
• 🩸 Їх кров виглядає як I група, але містить антитіла до H-антигену
• ✅ Є універсальними донорами, але самі можуть отримувати тільки таку ж кров.

⚠️ Це викликає резус-конфлікт — імунна система матері атакує клітини плода, що може бути небезпечно для здоров’я дитини.

🧪 Система MN:

• 🔹 Не впливає на переливання
• 🔸 Контролюється генами M і N
• 👥 Можливі варіанти: M, N або MN — незалежно від ABO

📚 Висновок: Правильне визначення групи крові та резус-фактора є життєво важливим для переливань, вагітності та трансплантацій.

Читайте про: Будова кістки. Скелет. З’єднання кісток

ТЕСТИ ДЛЯ ПЕРЕВІРКИ