Шкіра

Шкі́ра (грец. derma, лат. cutis) — зовнішній покрив тваринного організму, який захищає тіло від широкого спектру зовнішніх впливів, бере участь в диханні, терморегуляції, обмінних процесах. Крім того, шкіра — це рецепторне поле різних видів поверхневої чутливості.

Шкіра складається з епідерміса, дерми, підшкірно-жирової клітковини (гіподерми).

Епідерміс включає в себе п’ять шарів епідермальних клітин. Найнижчий шар –базальний– розташовується на БАЗАЛЬНІЙ МЕМБРАНІ і являє собою 1 ряд призматичного епітелію. Відразу над ним лежить шипуватий шар (3-8 рядів клітин з цитоплазматичними виростами), потім іде зернистий шар (1-5 рядів плоскуватих клітин),блискучий(2-4 ряду без’ядерних клітин, помітний на долонях і стопах) і роговий шар, що складається з багатошарового зроговілого епітелію. Епідерміс також містить ПІГМЕНТ МЕЛАНІН, який забарвлює шкіру і викликає ефект засмаги.
Дерма, або власне шкіра, являє собою сполучну тканину (волокниста невпорядкована) і складається з 2-х шарів –сосочковогошару, на якому розташовуються численні вирости, що містять у собі петлі капілярів і нервові закінчення, і сітчастогошару, що містить кровоносні і лімфатичні судини, нервові закінчення,фолікули волосся, залози, а також еластичні, колагенові і гладеньком’язові волокна волокна, які надають шкірі міцність і еластичність.
Підшкірно-жирова клітковина складається з пучків сполучної тканини і жирових скупчень, пронизаних кровоносними судинами і нервовими волокнами. Фізіологічна функція жирової тканини полягає в накопиченні та зберіганні поживних речовин. Крім того, вона служить для терморегуляції і додаткового захисту статевих органів.

Крім самої шкіри в ній є її анатомічні похідні — утвореня, що розвинулися зі шкіри та її зачатків. Інша назва – придатки шкіри:

нігті;
волосся;
пір’я;
пух;
копита

Шкірні залози, які включають в себе:

сальні залози, які виділяють шкірне сало, яке служить смазкою для волосся і захищає шкіру;
потові залози, які виділяють з організму води і розчинені продукти обміну речовин. Випаровування поту є важливим етапом терморегуляції.
молочні залози – це видозмінені потові залози (розвинені у жінок) виробляють грудне молоко, яке має дуже важливе значення для годування немовлят.

Функції шкіри

Захисна (бар’єрна) захищає організм від дії механічних і хімічних чинників, ультрафіолету, проникнення мікробів, втрати і попадання води ззовні.
Терморегуляторна, за рахунок випромінювання тепла випаровування поту.
Участь у водно-сольовому обміні, пов’язана з потовиділенням.
Екскреторна — виведення з потом продуктів обміну, солей і ліків.
Депонування крові, в судинах шкіри може перебувати до 1 літра крові.
Ендокринна і метаболічна — синтез і накопичення вітаміну D, а також гормонів.
Дихальна, у людини близько 1-2 % кисню засвоюється через шкіру.
Рецепторна, завдяки наявності численних нервових закінчень
Імунна, захоплення, процесинг та транспорт антигенів з подальшим розвитком імунної реакції

Шкіра як орган чуття

Завдяки чому ми відчуваємо дотик, температуру, біль? Дотик, температуру та біль ми відчуваємо завдяки рецепторам, які містяться у шкірі. Шкіра є величезним рецепторним полем. Подразнення рецепторів шкіри спричиняють різноманітні відчуття. Розташовані в ній рецептори сприймають три основних види впливів: механічні (тиск, дотик, вібрацію), температурні (тепло і холод) і больові.

Дотик ми сприймаємо за допомогою рецепторів, розташованих по всьому тілу. Однак найбільше їх на кінчиках пальців руки, на язиці, долоні. Вони реагують на різні типи механічних подразнень (тиск, дотик, вібрацію). Характер відчуття формується залежно від частоти дії подразника. Якщо вона постійна, утворюється відчуття тиску, коли короткочасна – відчуття дотику, а за високої частоти зміни сили подразника – відчуття вібрації. Збудження передається таким чином: нервові імпульси від рецепторів шкіри передаються до спеціальних центрів кори кінцевого мозку. Там формується відповідне за характером дії подразника відчуття.

Температурну чутливість забезпечують два види рецепторів – холодові й теплові. Інформація, яка надходить від них до мозку, відіграє важливу роль у регуляції температури тіла. Почергове подразнення холодових і теплових рецепторів шкіри сприяє загартовуванню організму, підтримує тонус нервової системи.

Холодових рецепторів більше, ніж теплових. Це пов’язано з тим, що охолодження для людини є більш небезпечним. Для того, щоб зберегти тепло недостатньо сил організму-одягатися у щось тепле- це поведінкова реакція спрямована на підтримання гомеостазу

Біль – це важливий сигнал тривоги для організму, який примушує миттєво відреагувати на небезпеку, що загрожує людині (наприклад, відсмикнути руку від гарячого або колючого предмета). До больових відчуттів людина звикнути не може. Відчуття болю сприймають больові рецептори, які містяться у стінках кровоносних судин, внутрішніх органів, шкірі.

Ураження шкіри

Дерматологія — розділ медицини, який вивчає будову шкіри і її похідних, їх розвиток, функції, а також іх захворювання. Крім того, зміни шкіри часто мають важливе значення для діагностики внутрішніх та інфекційних захворювань.

Виникають при дії різноманітних причин.

Умовно можна виділити: