Залоза – орган, функцією якого є виробництво певних речовин, що відіграє важливу роль в організмі. Речовина може виділятися в якості секрету назовні або в якості гормону прямо в систему кровообігу.
Гормони-це хімічні кур’єри нашого організму. Вони утворюються у спеціальних залозах, які розміщені у різних частинах тіла, та прямують до клітин нашого організму (клітини-мішені), де виявляють свою дію. Залози, які виділяють гормони, називаються ендокринними, та НЕ мають спеціальних вивідних проток. Гормони виділяються безпосередньо в кров.
На відміну від нервової системи, гормони діють повільно і тривалий час (ЗНО).
Основні групи гормонів
Ліпофільні гормони (стеройдних гормони, естрадіол, тестостерон, кальцитріол, іодтіроніни, тироксин)
Гідрофільні гормони (гістамін, серотонін, мелатонін, адреналін, тіроліберін, тиреотропін, інсулін, глюкагон)
Відкрий у новій вкладці та збільш картинку!
ГІПОТАЛАМУС та ГІПОФІЗ
ГІПОТАЛАМУС виробляє два гормона – ОКСИТОЦИН та ВАЗОПРЕСИН.
Окситоцин — речовина дружби, любові та довіри; гормон паравентрикулярного ядра гіпоталамуса, що транспортується в нейрогіпофіз (задню долю гіпофіза), де накопичується і виділяється в кров.
Дія гормону. Викликає скорочення матки, сприяє пологовій діяльності. Впливає на поведінкові реакції матері. Гормон викликає прив’язаність до малюка.
Вплив на рівень довіри. За рівнем окситоцину можна судити про ступінь прив’язаності жінки до обранця та готовності до близьких стосунків.
Під час одного із досліджень в Англії, на весіллі, перед тим, як пара дала весільну обітницю, взяли зразки крові у самих наречених та їх родичів. Рівень окситоцину найвищим був у нареченої, потім її матері, третє – батько нареченого…
ВАЗОПРЕСИН або АНТИДІУРЕТИЧНИЙ ГОРМОН.
Основною фізіологічною функцією цього гормону є збереження рідини в організмі. Цей гормон збільшує реабсорбцію у канальці нефрону І порядку.
Реабсорбція-це зворотнє всмоктування води, рідини.
Діурез-це кількість виведеної із сечею води.
Є дві людини. Людина 1 пила багато води за певний проміжок часу. Людина 2 майже не пила. У кого буде гормону більше?
Більше гормону-більше води повертається. Це потрібно Людині 2, щоб уникнути дегідратації-зневоднення.
Референтний показник, що це? Мається на увазі, що данні можна застосовувати до певної групи людей. Те, що є “нормою” для одних, не обов’язково є нормою для інших. Наприклад, при вагітності відбуваються зміни в організмі, внаслідок яких у них є власні “нормальні” значення для багатьох аналізів, які сильно відрізняються від значень невагітних жінок того ж віку.
ВПЛИВ ВАЗОПРЕСИНУ НА ПРИВ’ЯЗАННІСТЬ У ЧОЛОВІКІВ
Ларрі Янг нейробіолог та проффесор психіатрії медичної школи університету Емморі США, своїй книзі ” Хімія любові” описує експерименти із мишами різних видів. Самці мишей сірих полівок мають невелику кількість рецепторів до вазопресину. Якщо самцям сірих полівок вживити гени степових мишей, вони стають схильними до моногамії.
ГОРМОНИ ГІПОФІЗУ
Гормони передньої долі гіпофізу. Соматотропін, тириотропін, кортикотропін, пролактин. Тропні гормони керують іншими залозами. Наприклад, кортикотропін впливає на кору наднирників і синтез кортизолу, тириотропний-на синтез тироксину щитовидною залозою. Тому заслужено гіпофіз називають диригентом ендокринної системи.
Гормони середньої долі гіпофізу. Меланотропін-контролює синтез меланіну.
Гормони задньої долі гіпофізу. Задня доля гіпофізу гормонів не продукує, а накопичує окситоцин та вазопресин, що синтезуються нейросекреторними клітинами гіпоталамусу.
ХВОРОБИ, ПОВ’ЯЗАНІ ІЗ ПОРУШЕННЯМ РОБОТИ ГІПОФІЗУ та ГІПОТАЛАМУСУ
ГІПОФУНКЦІЯ ГІПОТАЛАМУСУ, ЗНИЖЕНИЙ РІВЕНЬ ВАЗОПРЕСИНУ
Спостерігається хвороба Нецукровий діабет (діабет в перекладі “пройти наскрізь”). При цьому захворюванні спостерігається надмірне виділення води із сечею, понад 40 літрів на добу. Людина змушена багато пити, щоб уникнути дегідратації. Наприклад, при цукровому діабеті одними із симптомів є спрага та надмірне виділення сечі. Але, у хворого збільшений діурез (виведена сеча) спричинений надмірним споживанням води. Спрага викликана надмірним рівнем цукру в крові. У випадку Нецукрового діабету порушене зворотнє всмоктування води у канальцях нефрону, через нестачу вазопресину.
ГІПЕРФУНКЦІЯ та надмірне виділення вазопресину викликає затримку рідини та набряки.
ГІПОФУНКЦІЯ ГІПОФІЗУ. Знижена секреція гормону росту – СОМАТОТРОПІНУ призводить до розвитку гіпофізарного нанізму, або карликовості.
ГІПЕРФУНКЦІЯ ТА НАДМІРНИЙ СИНТЕЗ СОМАТОТРОПІНУ У ПІДЛІТКОВОМУ ВІЦІ (частіше у хлопчиків) викликає гішантизм, збільшення росту без відповідного збільшення маси тіла.
Важливо! гігантизм спостерігається під час гіперфункції до 24 років, до повного окостеніння скелету.
ВІДОМІ ГІГАНТИ
ГІПЕРФУНКЦІЯ ТА НАДМІРНИЙ СИНТЕЗ ГОРМОНА РОСТУ ПІСЛЯ 24 РОКІВ ПРИЗВОДИТЬ ДО АКРОМЕГАЛІЇ
Після повного окостеніння ріст у висоту мало ймовірний, оскільки хрящова тканина в місцях росту кісток не забезпечує ріст у довжину. спостерігається розростання частин тіла в ширину.
АКРОМЕГАЛІЯ
ЕПІФІЗ або ШИШКОПОДІБНЕ ТІЛО
Шишкоподібне тіло — залоза, що розташована у хребетних під покровом голови або в глибині мозку.
Максимальна кількість мелатоніну виробляється вночі, пік активності припадає приблизно на 2 годину ночі, а вже до 9 години ранку його вміст в крові падає до мінімальних значень.
Мелатонін визначає ритмічність гонадотропних ефектів, зокрема тривалість менструального циклу у жінок. Цей гормон спочатку був виділений з шишкоподібних залоз великої рогатої худоби, і, як з’ясувалося робить гальмуючий вплив на функцію статевих залоз, точніше стримує соматотропін.
Після видалення епіфізу у курчат наступає передчасне статеве дозрівання.
Надлишок світла гальмує перетворення серотоніна в мелатонін. У темряві, навпаки, посилюється синтез мелатоніну. Цим пояснюють підвищення статевої активності тварин і птахів весною і влітку, коли в результаті збільшення тривалості дня, секреція епіфізу пригнічується.
Враховуючи, що епіфіз регулює цілий ряд важливих реакцій організму, а в зв’язку із зміною освітленості ця регуляція циклічна, можна рахувати його регулятором «біологічного годинника» в організмі.
- Регулює діяльність ендокринної системи, періодичність сну
- Сезонні ритми тварин
- Уповільнює процеси старіння (велика кількіть)
- Передчасне статеве дозрівання (недостатня кількість)
- Впливає на адаптації під час змін часових поясів
- Циркадні ритми
З ново лат., от melas чорний, тому всі слова мають спільний корінь
Меланін- пігмент
Меланотропін – гормон середньої долі гіпофізу, що регулює синтез меланіу
Мелатонін – гормон епіфізу, що синтезується виключно у темряві
Часто меланотропін та мелатонін плутають між собою, навіть у тестах! Тому можна зустріти інформацію, що епіфіз керує пігментацією.
ЩИТОПОДІБНА ЗАЛОЗА
Гормони: тироксин, трийодтиронін, кальцитонін
Від нормальної функції щитовидної залози залежать такі основні біологічні процеси, як ріст, розвиток і диференціювання тканин. Залоза складається з великої кількості фолікулів, що містять скупчення білкової речовини. Залоза містить йод, який їй необхідний для декретування гормонів. Як зазначалося раніше, щитовидна залоза знаходиться під контролем гіпофіза. Чим менше тироксину циркулює в крові, тим більше виробляється тиреотропіну, і навпаки. Це врешті решт призводить до рівномірного рівня гормону тироксину у крові.
Тироксин: Посилює процеси окислення жирів, вуглеводів і білків в клітинах, прискорюючи, таким чином, обмін речовин в організмі. Підвищує збудливість центральної нервової системи.
Трийодтиронін: Дія багато в чому аналогічно тироксину. Тірокальцітонін: Регулює обмін кальцію в організмі, знижуючи його вміст у крові, і збільшуючи його вміст в кісткової тканини. Зниження рівня кальцію в крові зменшує збудливість центральної нервової системи.
ТИРОКСИН. Гормон, для синтезу якого необхідно ЙОД.
ГІПОФУНКЦІЯ ТИРОКСИНУ у дитячому віці призводить до Критинизму. Зупинка розумового і фізичного розвитку, в результаті чого хвора дитина різко відрізняється від однолітків, виглядаючи меншою.
Якщо пуголовку жаби видалити тиреоїдну тканину, то він не може пройти метаморфоз і стати дорослою жабою. Аксолотль, личинка амбістоми також, майже завжди, залишається на стадії личинки, оскільки через нестачу тироксину не здатна пройти метаморфоз.
ГІПОФУНКЦІЯ -нестача тироксину у старшому віці призводить до МІКСЕДЕМИ, що характеризується повільним обміном речовин і збудливістю нервової системи, з’являються набряки шкіри.
Ендемічний зоб– при нестачі йоду в їжі спостерігається компенсаторне розростання тканин щитовидної залози.
ГІПЕРФУНКЦІЯ – НАДЛИШОК ТИРОКСИНУ призводить до виникнення БАЗЕДОВОЇ хвороби, обумовлене підвищеноною функцією щитовидної залози, надлишково виділяє тироксин, що призводить до тиреотоксикозу. Основні симптоми: зоб, витрішкуватість, тахікардія, підвищення основного обміну, схуднення.
ПАРАЩИТОВИДНІ ЗАЛОЗИ
Чотири невеликі залози, розташовані позаду щитовидної щитовидної залози. Паращитовидної залози секретують: Паратиреоїдний або паратгормон. Це поліпептид, що складається з 84 амінокислотних залишків. Дія гормону направлено на підвищення концентрації кальцію і зниження концентрації фосфору в крові, обумовлене впливом на виведення нирками кальцію (гальмує) і фосфору (прискорює).
Паратгормон разом з тірокальцитоніном забезпечує постійну концентрацію іонів кальцію в крові. Кальцій відіграє значну роль в роботі м’язів та нервових клітин. Якщо рівень кальцію в крові малий, то паращитоподібні залози виділяють більшу кількість гормону, який «вилучає» кальцій із кісток завдяки чому його кількість в крові зростає.
ГІПЕРФУНКЦІЯ викликає захворювання кісток, з’являються камені в нирках.
ГІПОФУКЦІЯ – порушується розвиток кісткової тканини, зубів. Зниження рівня кальцію в крові, що призводить до підвищеної нервово-м’язової збудливості, спазмів і судом. Коли всмоктування кальцію з їжі йде надлишково, його солі накопичуються в нирках. Такі метаболічні (обмінні) нефропатії цілком здатні надалі призвести до сечокам’яної хвороби і запалення нирок – пієлонефриту.
“Винна” в перевищенні необхідного балансу кальцію надто активна діяльність паращитовидної залози. Зазвичай цей збій в обміні речовин “випливає назовні” у підлітковому віці. Вчасно виявити його можуть повторні аналізи сечі, які покажуть, чи є в ній “пісочок”, солі кальцію.
НАДНИРНИКИ
Маленькі сплощені парні залози жовтуватого кольору. Складаються з: зовнішнього (коркового) та внутрішнього (мозкового) шарів. Правий і лівий наднирники розрізняються за формою: правий трикутний, а лівий у формі півмісяця.
Гормони коркової речовини:
Мінералокортикоїди основний представник – альдостерон
Альдостерон посилює реабсорбцію іонів Na + в нирках. Підсилює виведення з сечею іонів К+, зростає ниркова реабсорбція води. Збільшується секреція іонів H+ в канальцевому апараті нирок. Його синтез регулюється ренін-ангіотензин-альдостеронової системою. Гормон страху.
Гіперфункція– затримка рідини в організмі і збільшення маси тіла. Розвиток артеріальної гіпертензії.
Гіпофункція-з організму з сечею виводяться натрій, хлор, вода і затримується калій.
Глюкокортикоїди: основний представник кортизол.
- Впливають на всі види обміну речовин: на білковий обмін – стимулюються процеси розпаду білка (пригнічення транспорту амінокислот з плазми крові в клітини). На жировий обмін – підсилюють мобілізацію жиру із жирових депо і збільшують концентрацію жирних кислот у плазмі крові. На вуглеводний обмін – збільшення вмісту глюкози в плазмі крові (стимулюючу дію на процеси глюконеогенезу).
- Протизапальна дія: пригнічують всі стадії запальної реакції
- Протиалергічна дія
- Придушення імунітету – зниженням утворення антитіл і процесів фагоцитозу. Продукція глюкокортикоїдів регулюється кортикотропіном.
- Також виділяється невелика кількість чоловічих і жіночих статевих гормонів.
Синдром Кушинга – це захворювання, яке викликається надлишком гормонів глюкокортикоїдів. Ці гормони в нормі виробляються наднирковими, коли їх концентрація дуже висока, виникає кушінгоід, або синдром Кушинга. Надлишок гормонів призводить до серйозного порушення метаболізму, викликаючи гіперглюконеогенез – надмірне перетворення білків у вуглеводи. Такий ось стан, відомий як синдром Кушинга, супроводжується втратою м’язової маси, зниженням надходження глюкози з крові в тканині, що призводить до збільшення концентрації цукру в крові, а також демінералізацією кісток. Відповідно, починає накопичуватися жир, причому надлишкові жирові відкладення на тілі супроводжуються з катастрофічним зменшенням підшкірної жирової клітковини на руках і ногах.
Хвороба Аддісона: при цьому захворюванні людина худне, втрачає апетит, у нього знижується вміст цукру в крові, падає кров’яний тиск, виникають шлунково-кишкові розлади, підвищується потреба в солі, а шкіра набуває бронзову забарвлення.
Статеві стероїди : андрогени та естрогени
За дією близькі до статевих гормонів –як резерв який використовується при втраті функцій основними органами, відповідальними за виробництво статевих гормонів.
Змінився гормональний настрій надниркових залоз, і обличчя жінки набуло чоловічого тип оволосіння. До речі, іспанському живописцю Хусепе Рібера належить картина, що зображає Магдалену Вентура. Літня жінка з густою бородою годує грудьми дитину. Поруч стоїть її чоловік, якому, як свідчить переказ, до цього вона вже народила двох дітей. Але борода в жінок – це, звичайно буває в кінцевій стадії ураження надниркових залоз.
Гормони мозкової речовини наднирників
Адреналін-відомий також як епінефрин, виділяється, коли нам лячно, ми лютуємо чи дуже збуджені. Він посилює увагу, розширює зіниці, підвищує рівень глюкози в крові, змушує жирову тканину розщеплювати жири, а також прискорює серцебиття, звужує судини внутрішніх органів, розширює судини м’язів та обличчя, дихальні шляхи. Саме тому адреналін вводять при зупинці серця чи анафілактичному шоці, а так звані “вибухові тренування” і боротьба – такі ефективні для схуднення. Адреналін може діяти і як нейромедіатор, тобто від клітини до клітини, так і як гормон, тобто речовина, що поширюється кровотоком і має системну дію.
Норадреналін-відомий також як епінефрин, виділяється, коли нам лячно, ми лютуємо чи дуже збуджені. Він посилює увагу, розширює зіниці, підвищує рівень глюкози в крові, змушує жирову тканину розщеплювати жири, а також прискорює серцебиття, звужує судини внутрішніх органів, розширює судини м’язів та обличчя, дихальні шляхи. Саме тому адреналін вводять при зупинці серця чи анафілактичному шоці, а так звані “вибухові тренування” і боротьба – такі ефективні для схуднення. Адреналін може діяти і як нейромедіатор, тобто від клітини до клітини, так і як гормон, тобто речовина, що поширюється кровотоком і має системну дію.
ПІДШЛУНКОВА ЗАЛОЗА
Основну масу залози становить тканина, клітини якої виробляють панкреатичний сік. Ці клітини утворюють округлі структури залози – долі. Між ними розкидані острівці Лангерганса, які містять невелику кількість великих альфа-клітин і численні бета-клітини. Альфа-клітини секретують глюкагон, а бета-клітини – інсулін. Загальний обсяг цих клітин не перевищує 3% обсягу всієї підшлункової залози.
Інсулін: збільшує проникність плазматичних мембран для глюкози, стимулює утворення глікогену => Знижує концентрацію глюкози в крові.
Глюкагон: підсилює катаболізм глікогену в печінці. Активує глюконеогенез, ліполіз і кетогенезу в печінці => Підвищує концентрацію глюкози в крові.
ГІПОФУНКЦІЯ, нестача інсуліну, або рецепторів до нього викликає цукровий діабет.
Діабет 1-го типу характеризується тим, що імунна система організму руйнує інсулін, що продукують клітини підшлункової залози. Що в підсумку призводить до дефіциту синтезу проінсуліну і гіперглікемії і вимагає замісної терапії. Зазвичай такий тип діабету починається в дитинстві або в юності, і людина майже завжди потребує лікування інсуліном. Безпосередньою причиною відмови инсулінопродукуючих клітин можуть бути вірусні інфекції або аутоімунні захворювання. Даний вид діабету називається інсулінозалежний. До основних симптомів відносяться: поліурія – посилене виділення сечі, викликане підвищенням осмотичного тиску за рахунок розчиненої в ній глюкози (в нормі глюкоза в сечі відсутня), проявляється прискореним рясним сечовипусканням, в тому числі і в нічний час, полідипсія (постійна невситима жага) – обумовлена значними втратами води з сечею і підвищенням осмотичного тиску крові, поліфагія – постійний невгамовний голод. Схуднення (особливо характерно для діабету першого типу) – частий симптом діабету, який розвивається не дивлячись на підвищений апетит хворих. Схуднення (і навіть виснаження) обумовлено підвищеним розпадом білків і жирів через виключення глюкози з енергетичного обміну клітин. Ацетон є результатом спалювання жирових запасів.
Діабет 2 го типу – підшлункова залоза працює начебто нормально і поставляє достатню кількість інсуліну. Однак цукор в крові все одно накопичується. Відбувається це з кількох причин. Перш за все, клітини стають малочутливими до інсуліну, і глюкоза не може потрапити всередину клітин. Виникає така ситуація багато в чому через перевагу в організмі жирових тканин, малочутливих до інсуліну. Саме з цієї причини діабет спостерігається переважно у людей з надмірною вагою. Також при діабеті другого типу порушуються багато інших обмінні процеси в організмі.
Інсуліновий шок-від надмірного введення інсуліну, або ін’єкція надщесерце.
СТАТЕВІ ЗАЛОЗИ
Яєчка здійснюють процеси сперматогенезу; виробляють чоловічі статеві гормони – андрогени
Вироблення андрогенів відбувається в гранулоцитах (клітини Лейдінга) що локалізуються між сімяними канальцями. Головним представником є тестостерон: визначає розвиток чоловічих первинних і вторинних ознак, а саме:
- посилення розвитку статевих органів
- зміна волосяного покриву
- зміна тональності голосу
- посилення синтезу білка (нарощування м’язової маси
- визначає лібідо-статевий пояг
Яєчники є місцем локалізації яйцеклітини. Виробляють жіночі статеві гормони – естрогени. Вироблення естрогену, характеризується певною циклічністю, пов’язаної зі зміною продукції гормонів гіпофіза протягом менструального циклу.
Найбільш активними є: β-естрадіол:
- Посилення розвитку статевих органів
- Гальмування росту кісток у довжину
- Збільшення утворення жиру
прогестерон:
- Підготовка ендометрії до імплантації заплідненої яйцеклітини
- Збільшення активності молочних залоз
ГІПЕРФУНКЦІЯ яєчників
Дівчинка із Перувважається наймолодшою мамою. Ліна Медіна –перші місячні у 8 міс, у 5 років народила хлопчика, який дожив до 40 років.
ГІПОФУНКЦІЯ -спостерігається під час настання менопаузи.
Гіпофункція тестостерону у чоловіків за 30, які страждають ожирінням, з кожним роком в крові тестостерону стає менше на 10-20%. Одночасно вона переводить чоловічий гормон на жіночий. Тому у чоловіків з ожирінням відбувається розвиток фемінізації – фігура стає жіночною (сідниці розповзаються, ростуть груди, зникають волосся в тих місцях, де раніше були).
СТЕЖКОЮ ЗНО